Після року українського конфлікту слово "криза" можна поміняти на слово "катастрофа", зауважує економічний оглядач німецької газети Frankfurter Allgemeine Беньямін Трібе.
"Адже, врешті-решт, з давньогрецької мови слово "криза" перекладається як "поворотний пункт, час рішення". Якщо ж після цього поворотного пункту ситуація не змінюється на ліпше, то, як відомо, настає занепад і катастрофа, - пише Трібе.
- Тим більше, що нині ніщо не свідчить про те, що політична катастрофа, що настала між Росією, з одного боку, та Україною і Заходом - з іншого, скоро скінчиться". Так, гаряча війна на сході України перетворилася на заморожений конфлікт - "звичайно ж, великих боїв немає, але і значних успіхів також не спостерігається". А санкції Заходу відтепер - це звичайний стан, і "їхнє скоре скасування вкрай малоймовірне".
Задубіння, як йдеться далі, загрожує і російській економіці. "Її занепад почався ще в 2012 році - за два роки до конфлікту в Україні, - констатує журналіст. - У 2000-х роках все вища ціна на нафту і зростання нафтовидобутку наповнили російську скарбницю, в результаті чого в країні почалося зростання заробітних плат і споживчий бум. (...) Але за всі ці золоті роки російська влада не змогла інвестувати достатню кількість коштів для того, щоб створити інноваційну та багатогалузеву економіку".
Ці структурні проблеми, як зазначає видання, проявляються, зокрема, і в тому, що при порівняно високому завантаженні російської промисловості і порівняно низькому безробітті зростання російського ВВП в 2014 році не перевищив 0,6%. "Ну а якщо ж нафта, у свою чергу, не почне рости, то російська модель взагалі ризикує видихнутися", - пророкує журналіст.
Українська катастрофа, продовжує Трібе, "паралізує Росію двома способами, які не тільки посилюють економічний спад, а й надовго задушать потенціал для економічного зростання. Перший - це санкції, а другий - внутрішньополітичний льодовиковий період у Росії, льодовиковий період у головах, яким вони платять за повернення статусу великої світової держави, як їм здається".
До того ж Росія, як йдеться далі, сама одягає на себе кайдани, тим самим посилюючи фактори, що викликали економічні труднощі ще до кризи в Україні. "Реформи, залучення іноземних інвесторів, розширення бізнес-свобод, скорочення втручання в економіку з боку держави, більш ліберальне суспільство і експерименти - всього цього не варто чекати в часи "сповідування патріотизму", в часи, коли все неросійське оголошується потенційно небезпечним, а ізоляція вважається найкращим шляхом", - зазначає Трібе, додаючи, що успішна економіка не може виникнути за наказом держави, а має з'явитися сама по собі.
Джерело: http://www.newsru.ua/