"Хитра" допомога
США не слід озброювати Україну, натомість американська допомога повинна бути більш "хитрою", пише Тод Вуд у Washington Times.
"Гілка оливи"?
Візит держсекретаря США Джона Керрі до Сочі був сприйнятий в Росії як "сигнал про капітуляцію американцями, як гілка оливи, яку простягнув президент Барак Обама, визнання того, що Росія та її лідер занадто важливі, аби ними нехтувати", пише Девід Гершенхорн в International New York Times.
За його словами, за останній час Росія не тільки витримала чужі, але й ввела свої санкції проти європейських союзників США.
До того ж важливу роль зіграла її політика щодо Сирії та Ірану.
На думку аналітиків, опитаних автором, "невелике зрушення в політиці адміністрації Обами свідчить про прагматичне визнання того, що політика ізолювання Росії не принесла результатів ані в економічному, ані в дипломатичному плані", йдеться в статті.
Олександр Баунов з Московського Центру Карнегі припускає, що проблеми Близького Сходу виявилися більш важливими для США, аніж Україна.
Також, за його словами, Кремль також задоволений "послабленням напруженості", оскільки "не почувався комфортно в умовах ізоляції".
Погляди на минуле
Різний погляд на минуле розділяє Україну на два табори більше, ніж питання мови, і має більше значення для майбутнього, пише The Economist.
На думку неназваного автора, нещодавно прийняті українським парламентом закони про визнання борців на незалежність та про декомунізацію свідчать про те ж саме.
Перший із законів є "закликом до злагоди", а другий, як передбачає видання, "посилить напругу, а не об’єднає країну".
"Іронія", на думку автора, полягає в тому, що багатьом закон про декомунізацію нагадує радянські методи вирішення проблем.
Серед таких людей київський політичний філософ Михайло Мінаков.
На його думку, Україна "повторює помилки минулого" і "змагається із примарою" тоталітаризму. На думку видання, цю битву можна виграти лише завдяки "відкритості, свободі висловлення та просвіті".
Інший бік Геббельса
Біографія Йозефа Геббельса авторства німецька історика Петера Лонгеріха розповідає про особисте життя "нацистського Казанови", пише Daily Mail.
Досліджуючи щоденники Геббельса, історик дійшов висновку, що той, не зважаючи на клишоногість, користувався значним інтересом серед жінок, але в сімейному житті йому довелося ділити любов власної жінки із Гітлером. Принаймні, як пише автор, Магда Геббельс та Гітлер були дуже близькими друзями, які проводили багато часу разом.
Гітлер не надто симпатизував Геббельсу, в той час, як для того лідер нацистської партії і сама партія були "справжньою пристрастю", пише автор.
На думку Лонгеріха, Геббельс не був таким "генієм пропаганди", як його звикли вважати.
Так, за його словами, німецька преса контролювалася Отто Дітріхом, і вони "часто мали агресивні суперечки, в яких не завжди брав верх Геббельс". Подібна ситуацію була із зовнішньою та військовою пропагандою, додає він.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС
Джерело: http://www.bbc.co.uk/