Експерт: “У Мар’їнці сильний трупний запах: українскі підрозділи зачистили райцентр (відео)

Населення райцентру з розумінням поставилося до зачистки, люди старалися допомагати чим могли “Мар’їнки, Мар’їнка тепер Мар’янка)).

Загалом, місто долає стереотипи: тут багато україномовних і, попри те, що наша влада досі не змогла заблокувати сєпарські канали і подати людям українські – ставлення до ДНР тут негативне”, – написав Михайло Галущак. Українські бійці добровольчих підрозділів та військовослужбовці Збройних сил України успішно “зачистили” територію населеного пункту Мар’їнка від бандформувань так званої ДНР та російських військових. Наразі місто знаходиться під контролем ЗСУ, зазначають Патріоти України з посиланням на офіційну сторінку в Facebook батальйону “Січ”.

“Операція пройшла досить успішно. Загалом, ми “зачистили” територію населеного пункту аж до териконів, які фактично розділяють Мар’їнку із Донецьком. В ході операції в основному зустрічали та спілкувалися із місцевими жителями, які, до речі, нам виносили сік та воду, аби хоч якось допомогти”, – йдеться у повідомленні. Згідно з повідомленням, втрат серед українських бійців немає. Відзначається також, що доки тривала зачистка, по Мар’їнці терористи стріляли з артилерії. З боку Макіївки і Донецька часом гатили з 120-мм мінометів. Про це повідомили бійці “Легіону Свободи”, що перебували на місці. “У Мар’їнці сильний трупний запах. Багато загиблих серед цивільного населення, ймовірно серед військових втрати применшені”, – йдеться у повідомленні. Нагадаємо, що 3 червня російські війська, використовуючи РСЗО “Град” та артилерію намагалися прорвати лінію фронту в районі.

Донбас – це не Ахметов, Донбас – це Стус! “Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії, і глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і вір, і крові синів, що за любов тавровані, сто серць, як сто палахкотінь. Та виростають з личаків, із шаровар, курної хати раби, зростають до синів своєї України-матері.

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже крута і непокірна, ти випросталася для волі, Ти вже не згинеш, ти двожильна, земля, рабована віками, і не скарать тебе душителям сибірами і соловками. Ти гнівом виросла. Тепер не матимеш од нього спокою, йому ж рости й рости, допоки не упадуть тюремні двері. І радісним буремним громом спадають з неба блискавиці, Тарасові провісні птиці - слова шугають над Дніпром”.