Я словно бабочка к огню: Портніков пояснив, що Марков не міг не зробити свій хибний крок

“Русский мир” і “Родіна” слугували всього лише відмичками для потрапляння в світ справжній. І не лише для Маркова. В історії із затриманням колишнього українського парламентарія, творця шовіністичної партії “Родіна” Ігоря Маркова цікавий не сам факт затримання. А сам факт відпочинку в Сан-Ремо.

 І цікавий він тим, що депутат, який насправді, як і всі інші учасники концесії, є ніяким не політики, а звичайним бізнесменом, без цього самого Сан-Ремо вже не може. Про це пише Віталій Портніков в авторській колонці на Newsru.ua, повідомляють Патріоти України. Звичайно, в самому факті відпочинку в Сан-Ремо немає нічого негожого – прекрасний курорт, чудові пляжі, романтичне старе місто, модні ресторани, чому б не відпочити, коли стільки накрали – а в тому, що під сонцем Сан-Ремо загоряє один з найлютіших прихильників “русского мира” в Україні, у якого є всі можливості комфортного відпочинку в Сочі. І навіть в окупованому роботодавцями Маркова Криму – вже там його ніякий Інтерпол не затримає, гуляй не хочу, а якщо кримські вина не подобаються, так можна пити й італійські, на вина санкцій немає.

 Але ж ні! Маркову Сан-Ремо подавай! І в цьому – вся суть їх ставлення і до Росії, і до України разом узятих. Ці країни разом з населенням – всього лише території розграбування. І всі ці поборники “русского мира” – експати, які приїхали до нас попрацювати, дарма, що у нас народилися. Доля територій, на яких вони прикидаються депутатами, міністрами і навіть президентами їх абсолютно не цікавить. Вони будуть розігрувати все, що завгодно – аби красти і захищати накрадене.

“Русский мир” цікавить Маркова приблизно так само, як бурундійський або полінезійський – тому що в іншому випадку він би не полетів в Сан-Ремо, ризикуючи власною безпекою. Не секрет, що санкції, які обмежують учасникам розграбування пострадянського простору можливість виїзду на Захід, є найболючішими для колишніх чиновників і депутатів – як російських, так і українських. Саме тому який-небудь умовний Портнов сприймає можливість такої поїздки, як перемогу під Ватерлоо – бо який сенс інакше жити? Щоб, як лох, обідати на Тверській, засмагати в Сочі, пити мінеральні води в Кисловодську? А навіщо тоді гроші? Навіщо тоді ця нескінченна смуга злочинів і зрад? Навіщо тоді взагалі жити, якщо не можна їздити в Сан-Ремо, з поважним виглядом ходити по Монте-Карло і попивати бургундське з видом на Кап-Ферра?

 А як же “русский мир” – запитаєте ви? Як же “Родіна”? А “русский мир” і “Родіна” – це всього лише відмички для потрапляння в світ справжній, заради життя в якому все і відбувається. І поки експати з підворіть управляють своїми країнами, заробляючи собі на Сан-Ремо, їхні співгромадяни так і будуть жити в містах зі знищеною інфраструктурою, брудними вулицями, дорогами в ямах і безвихіддю. І для того, щоб з цього вибратися, потрібно для початку зрозуміти – експати ні в що не вірять, крім Сан-Ремо і Монако. І ніякої такої “Родіни” – ні в лапках, ні без – у них немає.

 Джерело: http://patrioty.org.ua/