Імпортозаміщення у РФ прийшло також і на ринок медичних виробів. Оприлюднений список іноземних медичних виробів, які неможливо буде закуповувати для державних потреб у Росії викликав шок і у хворих, і у здорових людей.
За інформацією Центру соціальної економіки, йдеться приблизно про 60 відсотків медвиробів. Відомо, що список Мінпрому активно лобіювали великі російські виробники медвиробів. А ось з МОЗ його ніхто не погоджував. … На місяць родина Кропачових отримує перев’язувальні матеріали на суму приблизно 150 000 рублів. Це і надм’які бинти, і пов’язки з силіконовим покриттям, і спеціальні сітки, які тримають багатошарові конструкції.
Сім років тому тут з’явилася “дитина-метелик” – так називають дітей з рідкісним генетичним захворюванням – бульозним епідермолізом, при якому в людини настільки тонка шкіра, що за будь-якого необережного руху утворюється міхур, а потім – відкрита рана. Захворювання невиліковне, тому людина повинна все життя носити бинти. Віра Кропачова щодня бинтує своєму синові коліна, лікті, ступні і кисті рук – кожен пальчик окремо. “Звичайні бинти травмують шкіру, – каже жінка, – тому ми користуємося імпортними, які дозволяють шкірі дихати, не викликають алергію і не прилипають. Ми довго шукали дешевші російські аналоги, але у нас такі матеріали не роблять.” Список Мінпромторгу стверджує зворотне – роблять. Правда, всі перев’язувальні матеріали проходять в ньому одним рядком. “Так як це захворювання не входить в список Орфа (рідкісних), держава не забезпечує хворих медикаментами. Підтримку отримують тільки діти з Москви від регіонального уряду, – говорить виконавчий директор фонду “Б.Е.Л.А. Діти-метелики “Анастасія Лагутіна.- Якщо перелік буде затверджений і вони отримають звичайний перев’язувальний матеріал, це буде катастрофа, їх шкіра перетвориться на суцільну рану.
Це не тільки приносить страждання дитині, але і може призвести до летального результату. Ми звернулися до прем’єр-міністра, після чого нам почали телефонувати вітчизняні виробники і пропонувати свою продукцію. Але, як виявилося, вони навіть не розуміють, який матеріал нам необхідний. Список Мінпромторгу породив у суспільстві шквал емоцій: представники НКО, що допомагають хворим людям, літнім та дітям, склали петицію на ім’я глави уряду з проханням скасувати постанову, в інтернеті організували голосування проти прийняття документа, хтось кинувся в аптеки скуповувати зазначені в списку товари. Хоча в постанові мова йде не про роздрібну торгівлю, а про держзакупівлі (товари, які надходитимуть в державні медустанови), люди побоюються, що іноземні компанії втратять інтерес до російського ринку і взагалі покинуть його. Проти списку виступили навіть Мінекономрозвитку і ФАС.
Зате МОЗ говорить, що йому протиставити Мінпромторгу нічого: по ідеї, лікарі, яких навіть не запитали, могли б скаржитися на якість медичних виробів, але традиційно не роблять цього. Так що в основному б’ють тривогу НКО. Фахівці стверджують: Мінпромторг, складаючи “штрафний список», не провів експертної оцінки. – Зі списку Мінпромторгу нашим хворим потрібно майже все, – говорить голова ради фонду “Живи зараз” Наталія Сьоміна.- Ми займаємося пацієнтами, що страждають на бічний аміотрофічний склероз (БАС). Це дуже важке захворювання, при якому у дорослої людини гинуть моторні нейрони, що керують м’язами. У підсумку після постановки діагнозу за два-три роки людина стає повністю паралізованою. Через атрофію м’язів діафрагми людина не може розправити легені і починається задишка – люди відчувають себе як риби, викинуті на берег. Щоб позбутися задишки, хворим потрібні апарати неінвазивної вентиляції легенів. У багатьох країнах їх дають хворим у тимчасове користування за рахунок страховки чи бюджету, у нас же апарат потрібно купити – це приблизно 200 000 рублів.
Фонд домагається, щоб пацієнти отримували ці апарати за рахунок бюджетних коштів, багато що було зроблено, і тут видали постанову. – Ми співпрацюємо з висококласними фахівцями – пульмонологами, реаніматологами. Вони кажуть, що російські апарати на ринку дійсно є. Але лікарі, що піклуються про своїх пацієнтів, ніколи не підключать їх до такої техніки, – говорить Наталя Сьоміна.- Зараз хороші лікарні обладнано імпортними апаратами вентиляції легенів, а що буде далі? Звичайно, російського виробника потрібно підтримувати, але ж не ціною життів пацієнтів. Допомагати ринку медвиробів непросто в силу його специфіки. Він дуже динамічний: медвироби вимагають оновлень та інновацій кожні три роки (на відміну, наприклад, від ринку фармацевтики, який живе без змін 10-12 років). Російські виробники просто не встигають розвиватися такими темпами.
За словами заступника голови Всеросійської громадської ради медичної промисловості Олександра Смирнова, за кордоном підприємства медпрому витрачають близько 5% від обороту на інновації. При доході в мільярд доларів на рік у США це 50 млн доларів. У російських підприємств таких можливостей просто немає. До того ж, щоб навчитися робити зручну для людей техніку, потрібні десятиліття конкуренції. Але як конкурувати, якщо держава жорстко регулює ринок? Поки обговорення постанови, яке повинно було закінчитися 17 серпня, продовжили до 1 жовтня. Є час все зважити ще раз і не робити людям боляче.
Джерело: http://patrioty.org.ua/
