Мешканка Криму, яка ще майже два роки тому радо зустрічала у себе на півострові прийшовший туди на багнетах російської воєнщини «руского міра» і Російської Федерації, сьогодні написала «главі» «республіки Крим» Сергію Аксьонову відкритий лист, в якому вже явно помітний повний відчай від нинішнього непоказного свого життя на окупованому півострові.
Про таку новину повідомляє «Преса України».
Відкритий лист главі російської окупаційної влади в Криму Сергію Аксьонову розміщено у відкритому доступі вже в багатьох соціальних мережах.
«Шановний Сергій Валерійович! Від імені всіх Кримчан просимо Вас допомогти організувати перегляд президентом рішення з приводу стягнення боргів Кримчан перед Українськими банками. Цей «передноворічний подарунок» (наша родина дізналася про нього вранці 31 грудня) привів нас в шок. Ми не дивилися привітання президента в Новорічну ніч, як і більшість жителів Криму. Ми сиділи «при свічках», слухали жахливе Кримське радіо, (яке навіть не спромоглося транслювати бій курантів) і думали - звідки нам взяти кошти для погашення боргу (ще й за більш високим курсом гривні)», - звертається до Сергія Аксьонова мешканка Криму.
«Через перехід в РФ більшість людей, що проживають на півострові позбулося місць роботи і бізнесу. Зараз через величезне число біженців з України місцевим взагалі важко влаштуватися на роботу. Робочі місця просто нарозхват. Не встигає вийти газета з оголошенням про працевлаштування - дзвониш, а у відповідь: «Вже прийняли». Із-за постійного відключення світла також багато людей були відправлені у «довготривалу неоплачувану відпустку», (простіше кажучи - в холодну, темну квартиру з порожнім холодильником). Багато підприємців позакривалися (особливо ті, чия діяльність безпосередньо залежить від електрики) і розформували персонал. Люди, які раніше могли дозволити собі кредит і справно його виплачували, зараз перебувають у скрутному становищі і вже давно не можуть собі дозволити те, що раніше. З півострова ще не знято режим НС (надзвичайної ситуації – «Преса України»), - розповідає «главі» Криму ще недавня прихильниця приходу в Крим «руского міра».
«Скоро в мої двері постукають... Хто? Колектори? Пристави? Поліція? А я навіть не знаю... Та хто завгодно тепер може постукати. Тому що після гучних промов у стилі «забудьте», «прощаємо всіх, кому повинні» і підписання закону про дозвіл стягнення боргів якось перестаєш вірити обіцянкам. Чому мови про те що «ми нікому нічого віддавати не будемо» гордо транслювалися по всіх каналах, а про те що Росія чудово співпрацює з Україною (причому, зовсім не в інтересах своїх же співвітчизників) - тихенько повідомляється біжучим рядком в новинах. Чому така велика країна не може отримати мільярдний борг України, але зараз щосили займається підготовкою документів щодо стягнення боргів зі своїх же співвітчизників? Чому перед прийняттям такого серйозного рішення держава навіть не захотіла провести опитування, щоб дізнатися думку людей? Де сайт з петицією, в яку тицьне величезна кількість людей і президент після цього розгляне прохання своїх співвітчизників? Нічого цього не було», - щось, схоже, починає підозрювати ця мешканка Кримського півострова.
«Інтереси держави понад усе, навіть якщо вони і не збігаються з інтересами людей, які проживають у ньому. Розповісти Вам свою історію? Брала кредит на особисті потреби. Була хороша робота і міцне здоров'я. Зараз працюю на низькооплачуваній роботі. Більш-менш цінні речі в моєму домі були продані мною після такого ось «кар'єрного зростання». З останніх «гарних» новин - діагноз «передінфарктний стан». Забирайте, шановні колектори гріш, яку моя сім'я відклала на лікування та придбання дорогих медикаментів. Хоча, думаю, коли побачу, що мій будинок «акуратно упаковується і виноситься», медикаменти мені вже не знадобляться... І таких історій, як моя - тисячі. Взяв в кредит машину, на неї ж розбився, залишився інвалідом, живеш на копійчану пенсію... Далеко не у всіх жителів півострова після приєднання до Росії життя змінилася в кращу сторону... Панове колектори та інші суб'єкти-борговишибали, починайте виносити речі з телевізорів і комп'ютерів.
Тому що з недавнього часу на всі обіцянки в телевізорі дивишся вже просто як живу картинку, не слухаючи і не вникаючи. Так, для фону, щоб від стуку в двері не підстрибнути... Ми хочемо вірити, що наша думка і проблеми цікаві вам всім, всім «вищим», яких, до речі, ми ж і вибрали, але щось вірити у нас вже не виходить...», - саме так завершує свій лист відчаю Сергію Аксьонову мешканка Криму.
Джерело: http://uapress.info/uk/
