Зараз інші волонтери збирають гроші на джип для Олени. Є волонтери відомі, є дуже відомі, а є справжні. І в першу чергу це волонтери з Донецької та Луганської областей.
Не усі вони дожили до сьогодні. Ті, хто перевозив в луганський аеропорт наші бронежилети, нажаль, лишилися не всі. Про це пише волонтер групи "Повернись живим" Дар'я Бура, інформують Патріоти України.
От маленька історія із тих, в які складно повірити. Але це усе правда. До останньої коми.
Початок літа 2014го. Не так давно було зупинене залізничне сполучення з Донецьком і Луганськом. Але автобуси і машини їздили. Іще не було пропускної системи між Україною і ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей). Людина з донецькою пропискою могла відносно вільно пересуватися по окупованих територіях. Часто іншого шляху просто не було. Ми намагалися утримати кордон. З російської території по нам стріляли “градами”. Але хлопці тримали кордон, знаходячись у повному оточенні. І допомогу їм доставляли такі як Лєна.
Людей з пропискою інших регіонів зазвичай знімали з автобусів і вели на допити. Людей з донецькою зазвичай навіть не обшукували. У той день Лєна везла два прилади нічного бачення, один бронежилет і щось іще. Маршрут Лєни був такий:
1) Волноваха – Донецьк (південний автовокзал).
2) Донецьк (Путилівський автовокзал) – Артемівськ. Тут ви маєте зрозуміти, що Путилівський автовокзал знаходиться біля аеропорту. Тоді уже почалися бої за аеропорт і місцеві уже масово звідти переїзджали. Від одного вокзалу до іншого треба було їхати громадським транспортом. Свій груз Лєна везла в пляжних сумках з квіточками. Коли треба було проходити черговий сєпарський блокпост, вона ішла з ними граючи, наче там немає нічого важкого. Насправді там був масивний бронежилет.
3) З Артемівська Лєна поїхала в Луганськ.
4) З Луганська в Чорнопартизанськ.
5) Звідти до хлопців – на таксі.
До останнього пункту усе йшло добре. Таксист віз приємну жінку з пляжними сумками до місця призначення. Аж поки не зрозумів куди вона їде. Після цього він її висадив з машини серед дороги і поїхав назад. На блокпості, який вони щойно проїхали, він розказав про неї ополченцям…
Продовження цієї історії читайте у четвер на “Повернись живим”. А поки я додам лише одне: зараз ми збираємо гроші на джип для Лєни. Вона жива і досі допомагає нашим хлопцям. Усі частини, що стоять від Красногорівки до Маріуполя і знають її як “маму Лєну”.
Мама Лєна привозить їм усе від смачненького і шкарпеток до тепловізорів. Тепер для цього не треба заїжджати на “ту сторону”, але прифронтові дороги – це чистий сепаратизм. Власна нормальна машина дозволила б Лєні робити в рази більше і не напрягати для цього військових. Лєна просить нас з вами купити їй джип. Ми збираємось купити їй Nissan Terrano II.
Його ціна разом з ремонтом і комплектом гуми буде близько 3000$. Зараз передати машину на баланс конкретній військовій частині не вийде, бо вони можуть помінятися, а Лєна – ні. Але коли скінчиться війна і Лєна піде на волонтерський “дємбєль” вона передасть машину на баланс військовим. Але до того часу ця машина встигне зробити дуже багато добра.
Працюємо! Дар`я Бура.
Джерело: http://patrioty.org.ua/