Доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Василь Різак хотів би зазначити наступне: — У п’ятницю, 16 листопада, приблизно о 20 годині 50 хвилин мені зателефонував професор Лазур Ярослав Володимирович і запитав мене:
Сообщает: http://elise.com.ua/
«Як справи?». На мою відповідь: «Все нормально» він знову задав питання: «Чи нічого не трапилось у Івана Михайловича?» я відповів, що у брата також все добре, оскільки я у нього був 30-40 хвилин тому і заносив лист з ректорату.
Хвилин через п’ять-сім професор Лазур Ярослав Володимирович знову мені зателефонував і вже більш конкретно задав запитання: «Чи все ОК в Альоші (сина Івана Михайловича), оскільки йому зателефонував однокурсник, який працює в обласній прокуратурі, і повідомив, що біля 16-ти поверхівки знайшли мертву людину. За паспортом це був Різак Олексій Іванович. Телефонограма у прокуратуру, за словами Лазура Ярослава Володимировича, прийшла приблизно о 20 год. 45 хв.+ Через кілька хвилин мені зателефонували з незнайомого номера і представились полковником Сергієм Вучканом. На моє запитання, звідки у нього мій номер мобільного телефону, він поясним, що дав його йому професор Переста Ю.Ю. Після цього, він попросив мене приїхати до 16-ти поверхівки на що я йому відповів, що я попробую зателефонувати генералу Русину Віктору Павловичу. Але я не встиг цього зробити, оскільки Віктор Павлович уже передзвонив мені. У той же момент я почав збиратися виїхати на місце трагедії, паралельно мені передзвонив полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець і повідомив аналогічну інформацію, що Альоша загинув.+ Сам проїзд з дому до місця трагедії тривав 3-4 хвилини. На місці трагедії я побачив також полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця та начальника управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації Шніцера Романа. Вони мене повідомили, що Альоша загинув, а також проінформували, що швидка медична допомога від’їхала 3-4 хвилини тому.
Полковник СБУ у відставці підвів мене до місця, де нібито відбулася трагедія, і почав показувати, що саме на цьому місці був знайдений Альоша. Побачивши мої здивовані очі, оскільки там не було жодних слідів падіння, він пояснив це тим, що кров вже змили, але коли і хто це встиг зробити не сказав.
