вівторок, квітня 5

АЛЬОНА ШКРУМ: Останнє «бразильське» попередження для Петра Порошенка

2 слова про офшори Пана Президента: найсумніше у цій історії те, що вона особливо нікого не дивує.



Тільки німецький журналіст щиро і збентежено закликав Порошенка ще тоді, давно, під час інтерв'ю: "Пане Президенте...але ж Ви обіцяли бути іншим...! Після Майдану Ви обіцяли бути іншим! Навіщо Вам "5 канал" у власності...?" Сообщает http://ukrreal.info/ua/

І тільки польські колеги зараз у Варшаві сумно питають нас про пана Шокіна та "панамський скандал".

Про це пише у своєму блозі для "Української правди" народний депутат України, голова підкомітету з реформи держслужби Альона Шкрум.

Два тижні назад на вулиці бразильського міста Сан Паоло вийшли близько 500 тисяч протестувальників, які вимагали імпічменту Пані Президента Бразилії Ділми Русеф.

Пані Президент та її партія вже давно не вилазять з корупційних скандалів.

Почалося все з обіцянки "бути іншою" та "бути сильною у боротьбі з кланами".

А перше звинувачення пролунало щодо фальсифікації даних державної статистики за 2014 рік, щоб приховати реальний дефіцит державного бюджету країни.

Це стало дзвіночком для бразильців, які до чортиків стомилися від брехні політиків за останню чверть століття.

На фоні обіцянок, корупції, що продовжується, та нових витоків економічної кризи, суспільство обурилося не на жарт.

Парламент відреагував створенням – вгадайте чого – спеціальної слідчої комісії парламенту для розслідування цього факту. Шість міністрів подали у відставку та пішли з Уряду, а з коаліції вийшла одна з найбільших партій.

Пані Президент продовжувала брехати та відкидати будь-які звинувачення. Спробувала домовитися з політичними опонентами.

Останньою краплею для бразильців стало призначення пані Президентом свого нещодавнього колегу – колишнього президента Бразилії Луїса Ігнасіу Лулу да Сілву – Головою своєї Адміністрації. При цьому, колишній президент не тільки погруз у корупції по самі вуха та забув задекларувати декілька деталей, в тому числі свою елітну квартиру, але й був звинувачений у корупційних зв'язках та зловживанні впливом на – не-мало-не багато – єдину державну нафтову компанію.

Після цього прикрого призначення на вулиці Бразилії вже вийшли три мільйона протестувальників, імпічмент став близьким і дуже реальним майбутнім, а пані Русеф знову сказала: "я є сильною" і "тому, нікуди не піду".

Бразильці ж – ой як у цьому не впевнені.

Нас з бразильцями розділяє Атлантичний океан та 10 575 кілометрів, а хочемо, виявляється, того ж самого – покарання корупціонерів, що розграбували країну, та звільнення тих, хто прийшов на хвилі політики "по-новому", і не тільки не здатен протистояти корупціонерам у своїй власній команді, але й продовжує брехати своїм громадянам.

Що ж я хотіла сказати цією історією...?

Серйозного ажіотажу офшорні рахунки у більшості українців не викликали і не викличуть: в кінці кінців, наш Президент обіцяв 2 роки тому продати бізнес, а тепер виявляється – лише йдуть розмови про "сліпий траст", а "5 канал" взагалі ніхто продавати не збирається, хоч, як на мене, дуже схожий канал на "бізнес". Ми вже звикли до такої брехні політиків, в навіть отримали імунітет у якості віри в те, що "всі політики брешуть".

Журналіст німецького видання обурювався в сотні разів більше, ніж ми.

Ми менш емоційні та явно більш терплячі, ніж бразильці. Ми знали, що пан Порошенко – бізнесмен, і не очікували чудес.

Ми, як нація, дуже розуміючі і готові простити багато Голові держави, на якого маємо такі сподівання. Але коли наше терпіння добіжить кінця – вимоги стануть безапеляційними.

Не зловживайте ні терпінням, ні величезним кредитом довіри людей, пане Президенте.

Час добігає кінця.

І коли Ви створюєте коаліцію з так званих тушок і одночасно виключаєте депутатів з фракції Вашого імені – згадайте далеких бразильців за океаном і нас на Майдані.

Коли по ночам приймаєте опальних олігархів, покриваєте "сірих кардиналів" та брешете нам про продаж бізнесу і думаєте, що країна цього всього не помітить, – пам'ятайте, що українці не терплять більше відвертої брехні.

Майдан поставив високу планку моралі та гідності, а політики ніяк не можуть це усвідомити і щиро розлючені нечастою необхідністю до цієї планки тягнутися.

Ми не дозволимо ще раз принижувати себе.

Ми за останні роки навчилися декількох речей: не зачаровуватися і – не втрачати гідності.