Як виглядав передсвятковий Станиславів сто років тому? Майже так, як і сучасне місто: переповнені крамниці й ринки, суєта і помітне підвищення цін.
"Рух у місті такий, якби мала настати ворожа облога, – писала преса у березні 1904 р. – Кожен виріб щохвилини зростає в ціні: за масло, яке тиждень тому коштувало півкорони, тепер мусиш заплатити корону, подорожчали яйця, сир і ковбаси… пише КУРС.
Сообщает : http://www.blitz.if.ua
Господині з червоними обличчями ревно смажать і печуть у кухнях. В крамницях теж шалений рух. Продавці падають з ніг, бо треба лазити по драбинах за товаром, спускатися зі свічкою до пивниці, а купці радіють, бо цей рух жене до їхніх кишень гроші. Елегантні дами в шовкових туалетах, що задають у місті шику, поспішають до церкви. Газети напишуть, що до служби прийшла та чи інша пані – і вже готова реклама їхньої побожності. Так виглядають ці останні передсвяткові дні…"
Була в старому Станиславові й великодня сенсація. "Кур’єр Станиславівський" від 20 березня 1910 р. повідомив, що цукерня Кровіцького виставила у вітрині величезну "супербабу". Ні, за склом не сиділа жінка-богатир, мова йшла лише про вид святкової випічки. "Бабою" тоді називали також великий кекс із отвором посередині, прикрашений глазур’ю. Як бачимо з повідомлення, "супербаба" була створена в рекламних цілях, щоб покупці не забували, що незабаром Великдень і саме час замовляти святкову випічку. Адже цукерня Кровіцького здатна задовольнити смаки найвимогливішого покупця не гірше від найкращих закордонних виробників. Гігантський кекс успішно виконував свою місію, збираючи перед вітриною юрби цікавих, перш за все господинь.
З цукернею Кровіцького в нашому місті пов’язані три адреси. 12 червня 1900 р. вона відкрилась у кам’яниці Міщанського банку (вул. Незалежності, 15), а в квітні 1913 р. переїхала до кам’яниці Хованців (вул. Незалежності, 4). В 1926 р. Владислав Кровіцький відкрив фабрику кондитерських виробів, шоколаду і печива за сучасною адресою вул. Незалежності, 8. Спадкоємцем фабрики згодом стало підприємство “Ласощі”.