Після того як Російська Федерація почала вести проти України гібридну війну, почалися суперечки, чи потрібно припиняти дипломатичні відносини двох країн.
Хтось говорить про те, що переривати дипвідносини потрібно було в момент активної фази ведення військових дій на Донбасі, хтось стверджує, що перервати роботу дипломатів ніколи не пізно. Сообщает http://www.akcent.info/
Нещодавно в російських ЗМІ прозвучала інформація про те, що Кремль має намір закрити своє представництво на території України, і планує відкликати своїх дипломатів. А чи існують зараз нормальні дипломатичні відносини між Україною і РФ, чи може це всього лише їх імітація?
Хоча є думка, що рівень дипломатичних відносин між Україною і Росією перебуває на нулі і ефект від них не великий, але відміна дипвідносин може погіршити і так непрості відносини двох країн. Зараз головне питання полягає в тому, чи відповідають російсько-українські дипломатичні відносини тим критеріям, які існують в усьому цивілізованому світі.
Прийнято вважати, що для нормальних дипломатичних відносин двох країн існує ряд критеріїв, згідно з якими можна оцінити ступінь якості та ефективності такої співпраці. Основні функції дипломатичних відносин були вказані в «Віденській конвенції про дипломатичні зносини» на початку 1960-х років. Виходячи з цього документу, можна проаналізувати, наскільки виконуються дипломатичні відносини між Україною і РФ.
Основна задача дипломатії – це представництво акредитуючої держави в тій країні, де перебувають дипломати. Але фактично російське посольство, яке має своє представництво в Києві, практично не підтримує контактів з українськими дипломатами. Крім того, про інтереси Росії частіше можна почути не від російського посла, а з вуст самопроголошених ДНР і ЛНР, які не соромляться у висловах від імені РФ. Тобто, представництво російських дипломатів носить чисто формальний характер.
Ще одна важлива функція дипломатів, це захист інтересів своїх громадян в державі перебування. Такий захист має відбуватися в межах, які допускає міжнародне право. Але методи відстоювання прав російських громадян відбулися з явним перевищенням міжнародних правових документів. Росія настільки захопилася захистом інтересів своїх громадян на території України, що окупувала Крим і частину Донбасу. Виправдовуючись захистом російськомовного населення України, РФ порушила всі принципи ООН. А ось посольство України в Росії не має нормальної можливості захистити права українських громадян, яких насильно вивезли з Криму в Росію і тримають в тюрмах за сфабрикованими звинуваченнями, як Олега Сенцова або Олександра Кольченко.
Ще одне важливе призначення дипвідносин полягає у веденні переговорів між дипломатичними представництвами. Але на ділі після анексії Криму та Донбасу ніяких двосторонніх переговорів між Києвом і Москвою на рівні дипломатів не ведеться. Всі питання вирішуються в форматі тристоронньої контактної групи за участю України, ОБСЄ та Росії або в «Нормандській четвірці», де присутні Німеччина, Франція, Росія і Украіна.Так що прямих переговорів дипломатів України та Росії не відбувається.
Ще одна функція дипломатичних відносин полягає в тому, що російські дипломати, які перебувають на території України, повинні з’ясовувати для себе умови перебування своїх громадян і повідомляти про порушення прав українському дипкорпусу. Але на ділі російські дипломати ведуть себе так само, як це було заведено ще в радянській дипломатії – використовують дані агентів російських спецслужб, спираються на інформацію витікаючу від проросійських політиків і співчуваючих Росії громадських діячів.
За своїм характером дипломатичні відносини повинні будуватися на принципах дружніх відносин, допомагати розвивати культурні, наукові, економічні зв’язки двох країн. Але через збройний конфлікту така функція дипломатичних відносин взагалі виключається. Між Україною і Росією зараз відсутнє не тільки культурне або економічне співробітництво, але навіть немає прямих авіарейсів.
Так як основні принципи дипломатичних відносин між Україною і Росією носять чисто символічний характер, то зараз ефекту від розриву цих відносин не буде ніякого. Чи доцільно буде коли-небудь остаточно розірвати дипвідносини з РФ і чим цей крок може обернутися для України?
Раз вже Україна не наважилася розірвати свої дипломатичні відносини відразу після анексії Криму та початку бойових дій Росії на Донбасі, зараз, коли немає активної фази загострення конфлікту, це робити не варто. З точки зору максимального ефекту, припинити дипломатичні відносини з РФ для України буде вигідно в більш відповідний час. Це може бути момент, коли необхідно буде чітко заявити про свою наполегливу позицію щодо анексованих українських територій. Крім того, для посилення національної безпеки додатково може бути введено візовий режим з РФ. Ось тільки невиразна позиція української влади з питання розриву дипломатичних відносин може зіграти на руку Кремля.
Якщо Росія зрозуміє, що Україна всього лише лякає РФ своїми заявами про розрив дипломатичних відносин та запровадження віз, це може привести до більш різких дій Кремля у відповідь. А поки дипломатичні відносини, що склалися між Україною та Росією можна назвати гібридними, адже вони так само як військові дії РФ не мають чітких ознак і мало передбачувані. Це означає, що скасування дипломатичних відносин може дати несподіваний ефект і посилити і без того складні взаємини України і РФ.
