неділя, липня 5

Місія ООН з прав людини в Україні пішла на поводу у агресора, – експерт


Місія ООН “не помічає” порушень на “референдумі” в АРК, а також не бачить грубих порушень прав людини в Донбасі.  Місії ООН з прав людини в Україні не вдається витримати баланс і повною мірою побудувати свою роботу на засадах неупередженості та об’єктивності.
 Такий висновок в статті для DT.UA робить експерт центру дослідження Росії, колишній посол України в Ірані Олександр Самарський, аналізуючи десятий Звіт Управління верховного комісара ООН з прав людини про ситуацію в Україні за період 16 лютого — 15 травня 2015 р. Новину передають Патріоти України. Автор зазначає, що у звіті дана чітка правова оцінка “референдумів” у Донбасі як таким, що суперечать Конституції України, міжнародним нормам і стандартам.
 Що ж стосується оцінок “референдуму” в АРК, то їх документ не містить. “Здавалося б, технічна дрібниця. Але, за дивним збігом обставин, така подача матеріалу повністю відповідає російському баченню розвитку ситуації (АРК — частина РФ, яка приєдналася до неї в результаті вільного волевиявлення населення, а Донбас — це Україна і т.д.)”, – пише експерт. Крім того, в документі повністю проігноровано факт визнання Росії агресором місцевими органами влади України; відсутня інформація про деякі грубі порушення прав людини, в тому числі ті, які можуть бути прирівняні до військових злочинів; досить поверхневим є моніторинг ситуації щодо забезпечення прав власності на окупованих територіях.

Обходить Місія увагою і питання нинішнього стану громадянського суспільства в Донбасі. Явно поверхнева робота Місії з моніторингу ситуації в місцях утримання під вартою на території окремих районів “ДНР” і “ЛНР”, вважає автор статті. “Отже, низка важливих аспектів та тенденцій розвитку ситуації у сфері дотримання прав людини в Україні залишається поза увагою Місії. Звичайно, це може бути пов’язане з недостатньою її чисельністю. Однак з таким же успіхом можна припустити, що це є наслідком непрофесіоналізму, нерозуміння важливості цих проблем у контексті захисту прав людини або свідомого їх ігнорування та применшення. З огляду на раніше завважену “проросійськість” у роботі Місії, другий із зазначених варіантів видається доволі правдоподібним”, – робить висновок Самарський.




 Джерело: http://patrioty.org.ua/