“Серце” економіки – інвестиції – у Росії зупиняється. Доктор економічних наук, декан економічного факультету МДУ імені М.В. Ломоносова Олександр Аузан поділився своїми міркуваннями про те, в якому становищі знаходиться російська економіка, як її реанімувати і на що робити ставку в майбутньому.
З тих пір це рішення неодноразово відтворювалося різною владою країни. Сім-вісім років тому економісти, що працювали над стратегією 2020, дружно сказали: “Сировинна модель відходить, внутрішній попит недостатній, тому потрібно змінити модель, інакше відбудеться незворотнє”. Це незворотнє і відбувається” – упевнений декан МДУ. Аузан впевнений, що існує лише два способи оживити економіку РФ. “Перший – провести структурні реформи, створити привабливий інвестиційний клімат, і тоді почне працювати магніт, що притягує приватні інвестиції, вітчизняні і зарубіжні. Це курс, на якому наполягають уряд і Центральний банк Росії. Я вважаю, що робити це потрібно, але ефекту не буде: для того, щоб прийшли інвестиції, недостатньо поліпшити інвестиційний клімат. Тому що йде війна – холодна, економічна, яка періодично спалахує і як гаряча аж ніяк не в рамках громадянської війни в Україні, – все набагато ширше і серйозніше. Цей факт різко суперечить ліберальному економічному курсу уряду.
Якщо діє режим санкцій, які можуть бути іноземні інвестиції ?! Плюс війна – це завжди ризики для вітчизняних інвестицій: не зрозуміло, чого чекати і що буде”, – вважає економіст. Другий спосіб – увага державних інвестицій. “На жаль, їх набагато менше, ніж видається багатьом, тому що ми не повинні розглядати резерви Національного банку як джерело таких інвестицій: вони потрібні тільки для підтримки макроекономічної стабільності. Сьогодні держінвестиції можуть скласти за різними розрахунками від семи до дев’яти трильйонів рублів, і це зовсім не багато. До кризи річні інвестиції в Росії становили 15 трильйонів, так що нинішніх коштів не вистачить і на рік. Крім того, державні інвестиції – це щось на зразок електрошоку, стимуляція серця. Воно почне битися, але потім знову може зупинитися. Якщо робити масове вкидання державних інвестицій, напевно доведеться вводити валютні обмеження по периметру, інакше гроші зникнуть – їх швидко і непомітно для нас поглине світовий ринок.
Ввести ці обмеження простіше, ніж зупинити холодну війну. Вони не торкнуться населення, конвертації – тільки руху капіталів. Але це все одно погано: якщо всіх впускати і нікого не випускати, інвесторів не залишиться. Я переконаний, що метод вкидання держінвестицій буде застосований. Чи дасть він результат, невідомо. Звичайно, вдасться запустити якісь проекти, в основному інфраструктурні, в тому числі, можливо, важливі для нашого самоствердження: космос, Арктика.
Вдасться підняти темпи зростання – не до п’яти відсотків, але до двох-трьох до 2018 року. І все. Якщо не запрацює постійна зв’язка державних і приватних інвестицій, то темпи все одно впадуть – тільки резервів вже не буде. І ми опинимося в тій же точці, але в більш важкому становищі”, – вважає Аузан. “Потрібно впроваджувати складні схеми державно-приватного партнерства, створювати спеціальні спільноти для інвестування в інфраструктуру, щоб під гарантії державних грошей випускати облігації і вкладати приватні гроші, наприклад пенсійні, під державні гарантії їх прибутковості.
Тобто сплітати такі комбінації державних і приватних грошей, щоб було не тільки вприскування адреналіну, що змушує серце битися, але й пішла підтримка приватних інвестицій. При цьому треба закінчити війну. Це завдання не гуманітарне, не військово-політичне, а економічне. Інакше, як би ми не покращували клімат, ми не отримаємо для нашої промисловості достатніх дешевих кредитних ресурсів”, – цитує експерта видання.
Джерело: http://patrioty.org.ua/
