Таку думку на сторінках Eurasian Geopolitics висловив авторитетний американський політолог Едвард Уокер, професор з Берклі (славнозвісний Каліфорнійський університет), зазначають Патріоти України. Ось що пише заокеанський аналітик.
17 листопада Франція оголосила, що просить допомоги ЄС у рамках права на колективну оборону у відповідь на теракти в Парижі. Це перший раз, коли член ЄС посилається на статтю 42.7 Лісабонського угоди, яка вказує, що країни ЄС повинні "надати допомогу і сприяння всіма можливими для них засобами" союзній державі, яка зазнала збройної агресії.
Важливо, що Франція вирішила не посилатися на п'яту статтю Північноатлантичного договору, яка зобов'язує всіх членів НАТО вчинити всі необхідні дії, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки Північноатлантичного регіону», якщо один з членів НАТО зазнав нападу. Стаття 5 також застосовувалася лише одного разу – Сполученими Штатами після 11 вересня.
Незрозуміло, чому Франція прийняла саме це рішення, але з причин, які я перерахую нижче, воно може призвести до серйозних довгострокових наслідків, яких французьке керівництво не врахувало.
Можливо, рішення Парижа було погоджено з Білим Домом. Керівництво двох країн могло дійти спільного висновку, що п'ята стаття вимагатиме вторгнення НАТО в Ірак і Сирію в той момент, коли Альянс вже кинув значні сили на зміцнення своєї східної лінії оборони. Вони також могли побоюватися, що участь НАТО у кампанії проти ІДІЛ внесе розлад у вже і так неміцну єдність існуючої коаліції.
Крім того, є й інший варіант – Париж ухвалив рішення самостійно, тому що хотів подати сигнал Москві, що планує, незалежно від бажань Вашингтона, погодитися на пропозицію Путіна про створення широкої коаліції проти тероризму в цілому і ІДІЛ зокрема. Мотивація президента Франсуа Олланда може бути дуже простою: Ісламська держава становить значно більшу загрозу Франції, ніж Росія, і необхідне об'єднання Заходу і Росії перед лицем спільного ворога. Включення в це рівняння НАТО зробило б співпрацю з РФ малоймовірною, тож ніякої п'ятої статті.
Також можливо, що після п'ятничних терактів Париж дійшов висновку, що однієї співпраці з Росією у протистоянні ІДІЛ недостатньо. У Франції могли вирішити, що потрібно в цілому зменшити напругу у відносинах з РФ у військовій та політичній сфері, незалежно від позиції інших європейських держав і США. Якщо це так, тоді Париж може почати відкрито виступати на захист політичної нормалізації відносин з Москвою, а також послаблення чи скасування санкцій проти РФ.
Безсумнівно, цілі Парижа проясняться вже найближчими днями, але одне можна з упевненістю сказати вже зараз: Париж планує використовувати військову співпрацю з РФ щодо Сирії для нормалізації політичних і економічних відносин з Москвою – а саме на це сподівається Кремль.
У будь-якому разі, Росії доведеться прийняти критично важливе рішення у відповідь на маневри Олланда: спробувати їй використовувати своє військове втручання в Сирії для ослаблення напруги з Заходом у цілому, або ж скористатися ним для того, щоб внести розкол між США та Францією, і, можливо, також між Парижем і Берліном.
Поки що мені здається, що Кремль обере другий курс, хоча, напевно, говорити ще рано.
Джерело: http://patrioty.org.ua/