Експерти розповіли, як буде розвиватися українська армія в 2016 році. У 2016 році в українській армії збережеться призов на строкову військову службу, а також пройде як мінімум ще одна хвиля часткової мобілізації.
Без неї і призову президент Петро Порошенко, міністр оборони Степан Полторак, а також народні депутати не бачать іншої можливості навчити якомога більше чоловіків військовій справі. На службу будуть залучати підвищеним грошовим утриманням. Також в 2016 році в Україні займуться відродженням військ протиповітряної оборони. Однак, на думку експертів, це буде важко зробити, тому що зенітно-ракетні комплекси, які дісталися в спадок від СРСР, застаріли, а виробнича база для їх модернізації знаходиться в Росії, яка визнана головним військовим супротивником нашої країни.
ПРИЗОВ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ. Днями президент Петро Порошенко провів прес-конференцію, під час якої розповів про розвиток ЗСУ в 2016 році. За словами глави держави, тепер військовослужбовці-контрактники отримуватимуть від 7000 гривень. "Це поза зоною АТО", – уточнив президент. Відзначимо, що бійцям на "передовій" виплачуються, крім зарплати, різні надбавки. Раніше оклад контрактників в зоні бойових дій становив у середньому близько 5000 гривень на місяць.
Підвищити зарплати дозволило збільшення бюджету Міноборони, який в 2016 році складе рекордні 55500000000 грн. Поліпшення фінансування не означає швидкого переходу на контрактний принцип комплектування ЗСУ. Призов на строкову військову службу в 2016 році буде збережений. "20-річні молоді люди повинні навчитися добре військовій справі", – сказав Порошенко на прес-конференції.
Раніше в одному зі своїх інтерв'ю міністр оборони Степан Полторак пояснив, чому Україна не може скасувати призов на строкову військову службу: "Такі експерименти ми вже проводили (в 2013 році, коли президентом був Віктор Янукович. - Авт.). Через це у нас практично ціле покоління чоловіків виявилося не готове до захисту своєї країни".
Пропозиції про повний перехід на контракт міністр оборони вважає поки неможливим: "Контрактна армія ніколи не виграє війну. У кожному разі під час активної фази ведення бойових дій ми будемо змушені вдатися до заклику та мобілізацію". На думку Півторака, скасовувати призов не можна, тому що чоловіки повинні готуватися до оборони своєї країни. "Але ми правильно вчинили, збільшивши вік призовників з 18 до 20 років. Це вже не школяр, а сформована особистість", - уточнив міністр.
За словами голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергія Пашинського ("Народний фронт"), в Україні взагалі дуже мало людей, знайомих з військовою справою. За словами депутата, за кількістю військових на тисячу осіб населення Україна відстає не тільки від Росії, але навіть від Польщі та Словаччини, які входять до НАТО і не ведуть війну. "У Росії військовослужбовцями є 8,3 особи на тисячу населення. У Словаччині - 3,4 людини, у Польщі - 3,3. А в Україні – лише 2,3. Ці країни, по суті, більш мілітаризовані, ніж воююча Україна", – заявив Пашинський на прес-конференції, присвяченій розвитку ЗСУ. Депутати комітету наполягатимуть, щоб частина оборонного бюджету 2016 (на потреби всіх силових структур виділено понад 110 млрд) була спрямована на допризовну підготовку юнаків.
Підготовку нових бійців військові вирішили не відкладати в довгий ящик. Генштаб повідомив, що в Україні буде проведена сьома хвиля часткової мобілізації "Внаслідок демобілізації четвертої хвилі виникне необхідність доукомплектувати ВСУ. Комплектація буде проводитися як контрактниками, так і мобілізованими. Чим більше буде залучено контрактників, тим менше необхідності в мобілізованих", - повідомила прес-служба Генштабу ЗСУ на своїй сторінці в Facebook.
У Міноборони повідомили, що в заміні потребують 40000 осіб, призваних у січні - квітні минулого року. Сьома хвиля може початися вже в кінці лютого і триватиме приблизно два місяці. Однак зараз ставка робиться на навчених фахівців. Цих людей якраз і намагаються залучити підвищеними зарплатами. "Надалі умови служби і якість забезпечення, поступово зростати", - обіцяють в Генштабі.
ЧИСТЕ НЕБО. У 2016 році будуть покращувати і оснащення армії. За словами секретаря РНБО Олександра Турчинова, що наступив рік оголошено роком відродження протиповітряної оборони. Адже система ППО країни понесла найбільший збиток під час "розвалу Збройних сил": "Зенітно-ракетні комплекси і радіолокаційні станції користувалися великим попитом за кордоном, тому вони знімалися з бойового чергування і продавалися". За словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, захист української неба сьогодні забезпечують радянські зенітно-ракетні комплекси середньої дальності ЗРК С-300 модифікацій ПТ або ПС і "Бук-М1". Перший знищує повітряні цілі на дальностях до 75 км,а другий - до 39 км. За словами Згурця, українські ППО налічують до 50 дивізіонів, чого достатньо для прикриття основних об'єктів. Головна проблема в тому, що наш "протиповітряний парасолька" застарів, а терміни експлуатації багатьох ракет минули. "Вік "найстарішого" ЗРК перевищив 40 років, а "наймолодшому"- більше 25 років", – зазначив Згурець.
07-02_1___02
На папері. Так міг виглядати наш ракетний комплекс "Сапсан"
Такої ж думки дотримується і експерт в сфері ВПК Максим Глущенко. За його словами, українська "оборонка" практично не представила нових рішень у сфері ППО. "Всі пам'ятають про спробу створення повністю українського багатофункціонального ракетного комплексу "Сапсан", який повинен був використовувати і оперативно-тактичні зенітні ракети. але гроші на розробку пішли, як у пісок. У підсумку від проекту відмовилися (це також відбулося в 2013 році. - Авт.). Зараз звучать заяви про новий подібний проект, але поки конкретики немає", – сказав Глущенко. Він підкреслив, що ресурс С-300 і "Бук-М1" неодноразово продовжувався, але продовжувався на папері: "А вони потребують реальної модернізації. Ми не знаємо, що відбувається з порохами і в якому стані двигуни ракет. А це відмови або навіть вибухи при пусках".
44064_1__
Частина повітряної парасольки України. ЗРК "Бук-М1"
Обидва експерти виділяють дві основні проблеми, які доведеться вирішити, модернізуючи українські ППО. Перша полягає в тому, що у нас не виробляються зенітні керовані ракети. Відповідна база для їх виготовлення знаходиться на території РФ. Друга полягає в тому, що практично всі українські ЗРК вимагають заміни елементної бази, яка також виробляється в Росії. "Особливо це стосується клістронів (електронна лампа, яка входить до "начинки" радянських ЗРК. - Авт.). Вони у нас не виробляються. Питання створення власної елементної бази ми повинні вирішити до кінця цього року", – вважає Згурець.
s-400-1_1__
Ймовірний противник. Російський ЗРК С-400
До всього іншого, Україна, на відміну від Росії, не має ЗРК дальнього радіусу дії. Останній комплекс С-200, здатний уражати повітряні цілі на дальності близько 200 км (речі, саме ракетою, випущеною з С-200 в 2001 році збили російський Ту-154 над Чорним морем), був знятий з озброєння в 2013 році. У Росії ж є сучасний ЗРК С-400, здатнийстріляти на відстань до 400 км. Однак, на думку експертів, Україна поки слід зосередитися на малому. "В Україні є фахівці, які можуть запропонувати свіжі рішення в області ППО, але це мільярдні програми на десятиліття.
Куди реальніше отримати свої комплекси хоча б ближньої дальності. Наприклад, у нас багато ракет С-125 (старий радянський ЗРК ближньої дії, прийнятий на озброєння ще в 1961 році і серйозно модернізований на українському підприємстві "Аеротехніка". - Авт.)", – заявив Максим Глущенко. А на думку Сергія Згурця, головне завдання полягає в підтримці боєздатності та справності існуючого парку ЗРК. "Якщо це завдання буде вирішено, то я буду вважати, що рік прожитий не дарма", – заявив Згурець.
Джерело: http://ukr.segodnya.ua/
