понеділок, червня 13

Петренко: Ми або платимо суддям від 30 до 100 тис., або вони їздять на Lexus



Про судову реформу не в експертному колі прийнято говорито хіба що в контексті нових зарплат суддів. Факти ICTV уже деталізували, якими будуть суди, і скільки зароблятимуть судді. 



Сообщает: http://news24.if.ua/


Міністр юстиції України Павло Петренко пояснив, за що і хто саме із суддів отримуватиме достойну зарплату. Це ексклюзив Фактів ICTV – про судову реформу.  

– Зарплата місцевого судді на рівні 30 тис. грн і більше 100 тис. у Верховному суді – це багато чи мало?

– Маю специфічну відповідь: а чи справедливо, що судді, які зараз отримують маленьку зарплату, мають надзвичайно дорогі автомобілі та маєтки?

Дані останнього дослідження TransparencyInternational щодо автопарку п’яти судів. У судді Господарського суду Харківської області Ірини Попович – LexusLX570 за $40 тис. Всього ж у 44 суддів цього суду – 60 авто загальною вартістю понад кілька млн доларів.

Київський апеляційний адмінсуд: на 59 суддів (те, що вони задекларували на себе чи своїх дружин/чоловіків)- 77 авто. Середня вартість купленого -$100 тис. на одного суддю.

Судді полюбляють авта представницького класу – приміром, ToyotaLandCruiser. Загальна вартість автопарку Дніпровського окружного адміністративного суду – близько $600 тис. Печерського районного суду Києва – теж близько $600 тис. Ми дуже бідна країна, щоб утримувати суддів з низькими зарплатами.

– Скільки вони зараз отримують? Тисяч 15 грн?

– Так. І я глибоко переконаний, що достойна заробітна плата після публічних конкурсів – це рецепт від тотальної корупції. Експерти TransparencyInternational аналізували лише 5 судів, і тільки автопарки. А якщо копнути глибше – пройтися по нерухомому майну, бізнесу родичів, подарункам?

Пам’ятаєте, ЗМІ писали, що деякі судді Вищого господарського та апеляційних судіву деклараціях за 2013 рік вписували подарунки на понад 1,6 млн грн. А один суддя Вищого господарського суду задекларував 6 млн грн у якості подарунка. Вони просто не очікували, що у 2014 році ми опублікуємо декларації.

– Віктор Пинзеник у Facebook порівнював зарплату українських суддів із польськими, угорськими, литовськими. У наших начебто в рази більша…

– Не погоджуся. Зарплата судді Європейського суду з прав людини складає близько 15 тис. євро на місяць. Українці ж довіряються саме цьому суду, так?..

Зарплати наших суддів значно нижчі – суддя місцевого суду отримує 25 мінімальних зарплат (трохи більше 30 тис. грн, максимум з надбавками – 40 тис.). Так, судді Верховного суду зароблятимуть понад 100 тис. грн, але ж вони ставитимуть крапку у будь-якому судовому спорі в країні! Їм повертається великий обсяг повноважень: Верховний суд, як вищий судовий орган, вестиме справи, незалежно від того, хто є сторонами: простий громадянин, народний депутат, прем’єр чи президент. Не можна маніпулювати зарплатою суддів Верховного суду, яких всього 200 осіб. –

Хто впливатиме на нових суддів після судової реформи?

– Закон і справедливість та верховенство права. Аби пройти відбір, треба мати 10 років адвокатського чи наукового стажу та, звісно, відповідний рівень кваліфікації.

– Якщо так все добре, чому далеко не весь парламент голосував за реформу?

– …Першим випробуванням для влади буде обрання суддів Верховного суду – це має відбутися упродовж 6 місяців з моменту набуття чинності законів. Тобто, з вересня до початку наступного року ми маємо отримати новий склад Верховного суду. Конкурс буде повністю публічний (з трансляцією онлайн), контроль здійснюватиме неурядовий орган Громадська рада доброчесності (ГРД). Остання буде сформована з представників громадських організацій.

– З яких?

– З тих, які мають найбільший авторитет. Я розраховую, що ті представники громадського сектору, які опікувалися і антикорупційними реформами, і дерегуляцією, зараз теж увімкнуться. Це момент істини. Безпосереднє проведення етапів конкурсу передбачатиме як встановлення професійних навичок кандидата, так і дуже ретельну перевірку його стилю життя та майнового стану.

Кандидати подаватимуть три декларації.

Перша – про свій майновий стан та членів родини.

Друга стосуватиметься всіх родичів та осіб, з якими можливий конфлікт інтересів. Треба буде подавати інформацію, навіть якщо хтось із далеких родичів обіймає посаду місцевого депутата.

Третя декларація – на доброчесність, в якій кандидат засвідчує, що в нього немає ані конфлікту інтересів, ані порушень у сфері антикорупційного законодавства.

Декларації перевірятимуться ГРД, плюс вона має право збирати додаткову інформацію від українців. Умовно кажучи, коли буде оголошений перелік кандидатів, громадяни, володіючи якоюсь інформацією щодо кандидатів, можуть повідомити про це ГРД. А вже вона має право перевіряти та робити запити до антикорупційних органів.

– Набір може затягнутися до безкінечності.

– Ні, бо будуть визначені регламенти і строки подачі документів. Плюс стільки ж на перевірку.

Ці питання будуть вирішені на рівні підзаконних актів, регламентів проведення конкурсу, які затверджуватимуться ГРД – вона сама сформує відповідне положення щодо своєї діяльності. Я переконаний, члени ГРД будуть зацікавлені у якнайшвидшому формуванні нового складу суду, а не у затягуванні.

Не забувайте також, що Україна має досвід публічних конкурсів – так обирали голову Національного антикорупційного бюро та Національного антикорупційного агентства.

– І все-таки, чому судова реформа стала питанням політичним? У четвер навіть Надія Савченко заявила, що реформа недосконала і треба її, як мінімум, допрацювати.

– Судова реформа була політичною останні 25 років. “Реформа” тривала всі ці роки. І ми отримали той судовий корпус, який є зараз.

Найперше, судова система стала закритою. У часи своєї адвокатської діяльності, я деколи запитував у колег, чи хочуть вони стати суддями.“Це неможливо, у мене немає родичів у суді чи в інших органах державної влади” – такою була відповідь. Люди навіть не думали про те, добре це чи погано – бути суддею, усі розуміли, що це нереально.

Найбільш гостро це проявилося, коли під час президентства Януковича формувалася вертикаль адміністративних судів і фактично судову систему “перетрушували”, щоб отримати максимальний контроль над суддями.

Деградацію системи можна дослідити за скаргами українців до Європейського суду з прав людини.

У 1990-х люди скаржилися на дуже тривалі судові процеси (до речі, ця проблема притаманна і для 2000-х) та неоднозначне застосування законодавства. Деякі справи тривали по 12-15 років. Це період нового законодавства незалежної держави, коли тільки формувалася судова практика. Судді мислили категоріями радянського законодавства.

У 2000-х сплеск боротьби за поділ певних бізнес-сфер, рейдерства, і хорошим віддзеркаленням ситуації в країні є справи, які розглядалися Європейським судом.

За правління Януковича з’явилися дуже багато скарг на порушення особистих прав людини. Апогеєм стали справи, які приймалися під час Революції Гідності.

Отак змінювалося обличчя судового корпусу. Громадянин може умовно “пробачити” судді помилку в застосуванні законодавства, якщо це нове законодавства. Але коли суддя забирає свободу, фактично здоров’я – це точка неповернення. Тому рівень довіри до суддів 3-5%.