Суто з тактичних міркувань, то найбільш вірогідні напрямки російського наступу – це ті місця, де сьогодні в них накопичено найбільше сил – на лінії зіткнення.
Тим, хто чекає наступу з боку окупованого Криму, хочу сказати наступне: Московія може наступати з будь-якого напрямку. Про це пише на своїй сторінці у Facebook військовий експерт Святослав Стеценко, повідомляють Патріоти України.
Вона має для цього достатньо сил. Йдеться лише про час для підготовки такого наступу і накопичення потрібних сил.
На Кримському півострові у них накопичене значне угруповання сухопутних військ, авіаційне угруповання, кораблі військово-морського флоту. Тож з того напрямку вони дійсно можуть здійснити наступ.
Однак з одним застереженням: цей наступ можливий лише великими силами. Обмежений наступ там успіху не дасть, адже перешийок, що з’єднує півострів з материком, достатньо вузький.
Для того, щоб вийти на оперативний простір, їм потрібно не лише прорвати нашу оборону - їм потрібно виконати наступні оперативні завдання.
А для цього необхідне розташування всього угруповання московських військ, яке є сьогодні в окупованому Криму. Що означає – потрібна велика війна. З ударами авіації, з застосуванням воєнно-морського флоту.
Удар з боку Криму - це не питання можливості або не можливості. Це питання готовності Московії до того, аби розпочати велику війну. Аби скинути всі маски. Аби позбутися цього маскувального халату гібридності, в який Кремль огорнув свою агресію проти України.
Події останніх днів на Чонгарі, коли були підірвані електроопори і знеструмлено Крим, не можуть стати каталізатором, який змусить Московію це зробити. Причини для ескалації війни завжди лежать у військово-політичній площині.
Ті, хто боїться, що блокада може стати приводом для ескалації - можуть видихнути: для ескалації не потрібен привід. Для неї потрібна причина. А привід вони завжди знайдуть – такий, який буде для них зручний.
Що ж до мене, я впевнений, що припинення постачання електрики в Крим навпаки демонструє Московії рішучість, впертість і наполегливість українців.
Я не дарма згадав на початку, що Московія може почати наступ з будь-якого боку. Хоча я можу аналізувати можливі напрямки наступу лише з точки зору тактики – тоді як Московія (якщо вона таки зважиться наступати) плануватиме свої дії не з тактичних, а з оперативно-стратегічних міркувань.
Якщо брати тактичні міркування, то найбільш вірогідні напрямки наступу – це ті місця, де сьогодні в них накопичено найбільше сил – на лінії зіткнення. Хоча це можуть бути лише окремі невеличкі завдання – захопити якийсь населений пункт, перерізати якусь дорогу… Це максимум, що може зробити те угрупування, яке в них зараз там є.
Якщо ж буде великий наступ, йому неодмінно передуватиме накопичення додаткових сил. І тоді навіть територія Донбасу може використовуватися, як додатковий, а не основний плацдарм.
Якщо Московія прийме рішення починати велику війну - їй буде дуже зручно нанести удар з півночі, відрізати Харків і нанести зустрічний удар з окупованої території.
Їй буде зручно провести морську десантну операцію і вихід сухопутних військ з Криму, що супроводжуватиметься відволікаючим ударом з Придністров`я на Одесу.
Відразу відрізати південь, а також Харків, Харківську область, вийти на оперативний простір. Вибори засвідчили, що там досі чимало ворожої агентури і симпатиків Оппоблоку, а значить – і Московії.
Тож варіанти є. Питання лише в тому, чи готова Московія сьогодні до останнього кроку - до великої війни.
Джерело: http://patrioty.org.ua/
