суботу, червня 11

Рішення про скасування люстрації де-факто прийнято — заступник міністра юстиції Детальніше читайте на УНІАН



Рішення Конституційного суду про скасування люстрації вже було де-факто прийнято раніше, але його не оголосили через тиск з боку громадськості.





Сообщает: http://www.unian.ua/


«Нам відомо, що рішення вже прийняте, вони хотіли його оголосити сьогодні. Все ж таки, вони не оголосили його. Це дуже тривожний сигнал. Будь-яке скасування закону про люстрацію — це контрреволюція гідності, реванш старих сил», — сказала вона. За її словами, в КСУ є конфлікт інтересів.

 «Ми неодноразово зазначали, що конфлікт інтересів присутній в КСУ, тому вони не мали розглядати цього питання. Я сподіваюсь, що громадський тиск не дасть винести таке рішення», — зазначила вона. Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 10 червня, Конституційний суд України продовжив розгляд у закритій частині пленарного засідання кількох подань щодо конституційності ряду положень Закону України „Про очищення влади“. КСУ розглядає справу щодо конституційності ряду положень закону про люстрацію за поданнями Верховного суду України і 47 народних депутатів. 

Раніше два подання ВСУ та одне подання 47 народних депутатів були об'єднані в одне конституційне провадження. Верховний суд у своїх поданнях просить КСУ визнати неконституційною люстрацію членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, членів Вищої ради юстиції та керівників Державної судової адміністрації, які обіймали посади в період Євромайдану. Також Верховний суд просить визнати неконституційною люстрацію суддів, які виносили рішення проти активістів Євромайдану. Читайте також Конституційний суд збирається скасувати люстрацію - ЗМІ 47 депутатів у своєму поданні просять КС визнати неконституційною люстрацію колишніх чиновників, які обіймали свої посади в період із 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року, і правоохоронців, які переслідували активістів Євромайдану.

 22 березня Конституційний суд не задовольнив клопотання народного депутата Єгора Соболєва про відвід 6 суддів від розгляду подань щодо конституційності положень закону про люстрацію. Соболєв вимагав їхнього відводу, оскільки, за його словами, ці шестеро суддів ухвалювати рішення, що призвели до узурпації влади Януковичем, і тому не мають права розглядати справу щодо конституційності ряду положень закону про люстрацію. 22 березня КСУ перейшов до закритої частини розгляду справи. Соболєв написав 9 червня у Facebook: «Кілька принципових людей, які ще залишилися у Конституційному суді, повідомили, що завтра їхніх суддів збирають, аби вони поставили підпис під рішенням про скасування ключових статей закону "Про очищення влади".

 «Це є платою «Опозиційному блоку» за їхнє голосування минулого тижня за запропоновані президентом Петром Порошенком поправки до Конституції (щодо правосуддя - УНІАН)». За словами Соболєва, «скасування люстрації дозволить тисячам людей Януковича на чолі з Льовочкіним, Бойком, Вілкулом повернутися на керівні посади в уряд, прокуратуру, фіскальну службу та поліцію». «Ми з квітня 2015 року намагалися пояснити Конституційному суду про незаконність ухвалення такого рішення. По-перше, вони не мають права розглядати цю справу, бо в них конфлікт інтересів.

 Як люди Януковича, які є фігурантами кримінальної справи про надання Януковичу диктаторських повноважень, вони не мають права на прохання інших людей Януковича, вирішувати чи конституційна люстрація людей Януковича. По-друге, будь-яка правова держава має право не допускати на державну службу людей, які займали високі посади в режимі, що закінчив розстрілом людей. Будь-яка правова держава має права не допускати на державну службу людей людей, які не спроможні пояснити майно своєї родини. І будь-яка правова держава має право не допускати на державну службу людей, які є працювали або вчилися в КДБ - організації, яка сьогодні є центром агресії проти України», - наголосив Соболєв.