Сьогодні я натрапив на дуже сильний вірш про солдата, який мене вразив!Вирішив покласти його на інструментальну музику від Олега Аджикаєва (Олег Джем), яка дуже довго чекала саме на цей вірш!
Одразу записав! Слухайте уважно! Хай живе Україна! Любіть родину та життя! Сообщает http://politinfo.com.ua/
ПІСНЯ СОЛДАТА, ЯКИЙ НЕ ВЕРНУВСЯ З БОЮ…
Не звикай до мене! Я не буду вічно,
Лиш тебе напою мов жива вода.
Та сьогодні смерті я дивлюсь у вічі,
Аби на Вкраїну не прийшла біда.
Не звикай до мене! Я – твоя лиш мрія,
Кулею у серці пролечу наскрізь,
У холодні ночі я тебе зігрію,
Буду твоїм сонцем сяяти вгорі.
Не звикай до мене! Я – всього лиш вітер,
Що багаття вражі у степу гасив,
Та, як засумуєш – слізки твої витру,
Сизокрилим птахом ммм прилечу у сни.
Не звикай до мене! Я – всього лиш птаха,
Що за небокраєм спалахом зника.
Та, як раптом, Синку, стрінешся зі страхом –
Я безмовно мовлю: ” Ось моя рука!”.
Не звикай до мене! Хоч я й буду вічно –
пРоменем із неба, в музиці дощів.
Запали, Рідненький, на могилці свічку
І залиш для Татка місце у душі…
